Додав: |
Оновлення: |

В Польщі практикуються інші правила щодо іноземців в залежності від того, чи вони є громадянами Європейського Союзу, чи громадянами країн третього світу. У випадку цією другої групи, в Польщі існує можливість легалізації перебування з огляду на кілька причин. Найчастіше це легалізація з огляду на працю, навчання або ведення власного бізнесу на території Польщі, подружній зв’язок з громадянином Польщі або з’єднання з родиною. Додатково, в залежності від довготи перебування на території Польщі іноземців з країн третього світу, існують різна форми легалізації перебування. До них зараховується дозвіл на перебування на визначений термін, дозвіл на постійне проживання та дозвіл на перебування довготермінового резидента Європейської Спільноти.
У випадку отримання позитивного рішення у справі легалізації перебування в Польщі, без огляду на вид легалізації (дозвіл на перебування на визначений термін, згода на постійне проживання і т.п.) іноземець отримує карту побуту, яка підтверджує його особу в часі його перебування на території Республіки Польща та надає право, разом із документом подорожі – паспортом, до перетину кордону без обов’язку отримання візи. Детальну інформацію, що стосується карти побуту, можна знайти на сторінці Urzędu ds. Cudzoziemców.

ЗГОДА НА ПЕРЕБУВАННЯ З ГУМАНІТАРНИХ ПРИЧИН
Обов’язок до повернення не видається, якщо, між іншим, є причини до надання іноземцеві згоди на толероване перебування. Це означає, що в часі процедури у справі обов’язку до повернення, адміністраційний орган визначає, чи не виникає одна з причин, яка б підтверджувала надання іноземцеві згоди на перебування з гуманітарних причин. Визначення, що така причина існує, є причиною надання іноземцеві згоди на перебування з гуманітарних причин, однак за умови, що у справі не виступає одна з обставин, яка б унеможливлювала признання цієї форми перебування у Польщі.
Іноземцеві надається дозвіл на перебування з гуманітарних причин в Польщі, якщо його обов’язок повернення:
• може настати виключно до країни, в якій, у розумінні Конвенції про захист прав людини та елементарної свободи:
• було б під загрозою його право до життя, свободи та особистої безпеки або
• він міг би бути підданий тортурам або нелюдському або принижуючому гідність трактуванню або карі,
• міг би бути змушеним до праці, або,
• міг би бути позбавлений права до детального судового процесу або бути покараним без правової причини, або
• це порушувало би його право до сімейного або приватного життя, у розумінні Конвенції про захист прав людини та елементарної свободи,
• це порушувало б права дитини, визначені в Конвенції про права дитини, на рівні, що істотно б загрожував його психофізичному розвитку.
У практиці найчастіше можна зустрітися із ситуаціями, коли згода на перебування з гуманітарних причин надається з уваги на захист сімейного або приватного життя, а також з огляду на права дитини. Потрібно коротко пояснити, що згідно з правовими нормами Європейського Трибуналу Прав Людини сімейне життя розуміється значно ширше, ніж стосунки між подружжям, чи між батьками та їх дітьми. Це є також, до прикладу, стосунки між сестрами та братами, між дітьми та дідусем чи бабусею, між батьками та дітьми, народженими у другому шлюбі, або в позашлюбному зв’язку. Іншими словами, родинне життя – це не лише зв’язок, що виникає з подружжя, але також інші, фактичні родинні зв’язки.
Ще ширше розуміється приватне життя. Можна навіть сказати, що це є термін, який включає в себе усі ситуації, які не входять у сферу родинного життя, але заслуговують на правовий захист.
Як було зазначено на початку, підтвердження однієї з причин, які надавали б право до отримання згоди на перебування з гуманітарних причин, не є остаточним ствердженням про надання цієї форми перебування. Щоб рішення було позитивним, не може дійти до обставин, які б показували, що іноземець:
• здійснив злочин проти миру, воєнний злочин або злочин проти людства, у розумінні міжнародного права, або
• є винним з огляду на суспільні дії всупереч мети та цілям Організації Об’єднаних Націй, визначених в Преамбулі та статті 1 і 2 Статуту Об’єднаних Націй
• здійснив на території Польщі або поза ним злочин або дію, яка є злочином згідно польського права, або становить загрозу для захисту або безпеки держави, або захисту громадської безпеки та порядку, або
• провокував або брав участь у інший спосіб у здійсненні злочину або дій, вище вказаних.
Також можна відмовити у згоді на перебування з гуманітарних причин іноземцеві, який здійснив іншу дію, яка є, згідно з польським законодавством, злочином, що піддається карі позбавлення свободи, якщо іноземець виїхав з країни, з якої походить, виключно з метою уникнення кари.
Правова основа:
Закон з 12 грудня 2013 р. про іноземців.

ЗГОДА НА ТОЛЕРОВАНЕ ПЕРЕБУВАННЯ
Поява причин, які б обгрунтовували надання згоди на толероване перебування, виключає можливість у видачі іноземцеві рішення про зобов’язання до повернення. Згоду на толероване перебування видається іноземцеві, якщо зобов’язання його до повернення:
• може настати виключно до країни, в якій, у розумінні конвенції про захист прав та базової свободи людини:
• -під загрозою було б його право до життя, свободи та особистої безпеки, або якщо б він міг бути підданий тортурам або нелюдському та принижуючому гідність ставленню чи покаранню, або
• -міг би бути змушеним до праці, або
• -міг би бути позбавлений права до докладного судового процесу, або бути покараним без правової причини
• у випадку, коли створюються причини до відмови надання згоди на перебування з гуманітарних причин, (щоб дізнатися про причини відмови у наданні згоди на перебування з гуманітарних причин, заглянь до закладки…).
• не є неможливим з незалежних від органу (відповідного до примусового виконання рішення) причин про зобов’язання іноземця до повернення, а також від іноземця, або
• може настати лише до країни, до якої його видання є неприпустимим на основі рішення суду або у зв’язку з рішенням Міністра Юстиції про предмет відмови у виданні іноземця.
Якщо зобов’язання іноземця до повернення є неможливим з незалежних від органу (відповідного до примусового виконання рішення) причин, а також від іноземця, або може настати лише до країни, до якої видання іноземця не допускається, тоді відмовляється у наданні згоди на толероване перебування, якщо перебування іноземця в Польщі може створювати загрозу для захисту та безпеки країни, або захисту громадського та суспільного порядку.
Правова основа:
Закон з 12 грудня 2013 р. про іноземців.

Коментувати

Projekt ‘MIEJSKI SYSTEM INFORMACYJNY I AKTYWIZACYJNY DLA MIGRANTÓW’ jest współfinansowany z Programu Krajowego Funduszu Azylu, Migracji i Integracji oraz budżetu państwa. Wyłączna odpowiedzialność spoczywa na autorze. Komisja Europejska nie ponosi odpowiedzialności za sposób wykorzystania udostępnionych informacji.

Projekt LOKALNE MIĘDZYSEKTOROWE POLITYKI NA RZECZ INTEGRACJI IMIGRANTÓW realizowany był w ramach programu Obywatele dla Demokracji, finansowanego z Funduszy EOG.

Projekt LOKALNE POLITYKI MIGRACYJNE - MIĘDZYNARODOWA WYMIANA DOŚWIADCZEŃ W ZARZĄDZANIU MIGRACJAMI W MIASTACH był współfinansowany ze środków Unii Europejskiej w ramach Europejskiego Funduszu na rzecz Integracji Obywateli Państw Trzecich oraz budżetu państwa. Wyłączna odpowiedzialność spoczywa na autorze. Komisja Europejska nie ponosi odpowiedzialności za sposób wykorzystania udostępnionych informacji.

Projekt LOKALNE MIĘDZYSEKTOROWE POLITYKI NA RZECZ INTEGRACJI IMIGRANTÓW był współfinansowany ze środków Unii Europejskiej w ramach Europejskiego Funduszu na rzecz Integracji Obywateli Państw Trzecich oraz budżetu państwa. Wyłączna odpowiedzialność spoczywa na autorze. Komisja Europejska nie ponosi odpowiedzialności za sposób wykorzystania udostępnionych informacji.

Projekt ‘WARSZAWSKIE CENTRUM WIELOKULTUROWE’ był współfinansowany ze środków Unii Europejskiej w ramach Europejskiego Funduszu na rzecz Integracji Obywateli Państw Trzecich oraz budżetu państwa. Wyłączna odpowiedzialność spoczywa na autorze. Komisja Europejska nie ponosi odpowiedzialności za sposób wykorzystania udostępnionych informacji.

LOKALNE MIĘDZYSEKTOROWE POLITYKI NA RZECZ INTEGRACJI IMIGRANTÓW Projekt realizowany był przy wsparciu Szwajcarii w ramach szwajcarskiego programu współpracy z nowymi krajami członkowskimi Unii Europejskiej.