Додав: |
Оновлення: |
Хійран Алієва-Штраух

Журналістка, Випускниця Факультету Культурознавства (Варшавський Університет), Доктор соціології та психології Польської Академії Наук, засновниця Азербайджанського Культурно-Інформаційного Центру в Польщі (2001), Директор Кавказького Дому в Польщі. "Ніщо не в Світі неможливим! Порозуміння між народами Кавказу - це необхідна потреба для всіх жителів цього регіону. Кавказький Дім - це забуте минуле, мирне майбутнє і повна праці теперішність. Так що варто цьому присвятитися!".

Дорогі читачі! Я звертаюся до осіб, які задумуються над темою створення громадської організації. Прагну поділитися з Вами особистим досвідом.

Моє життя в Варшаві пробігало у досить цікавому товаристві. Навчання у Варшавському Університеті, потім в Школі Суспільних Наук в Польській Академії Наук навчили мене сміливо та голосно виражати свої ідеї, відважно реалізувати проекти і прислухатися до порад досвідчених людей.

 

Я приїхала до Польщі в 2001 році. Шок, який я тоді пережила, не мав меж. Все для мене було новим: самостійне життя на відстані від сім'ї, великий вибір в магазинах, європейська архітектура і … польська мова, яку я швидко вивчила. Перші два роки я старалася якнайчастіше перебувати в різнородному оточенні. Дружила з білорусами, українцями, дівчиною з Чехії і з угорцем. Старалася дізнатися про їхню культуру, традиції та мову. Неодноразово спільно святкували та організовували різного роду заходи. Після закінчення навчання в Варшавському Університеті, я почала частіше виїжджати до іншиї країн ЄС та кавказьких країн. Брала участь в міжнародних конференціях, що давало мені не лише вислуховування чиїхось доповідей, але також - виражання своїх думок. Слава Богу, що я не стресуюся виступати перед аудиторією. Сім років праці в азербайжанському телебаченні навчили мене впевнено поводитися перед камерою та великою аудиторією.

 

Повертаючись до теми, хочу зазначити, що, власне, в часі моїх подорожей, дозрівала ідея створення організації „Кавказький Дім в Польщі”, ціллю якої є промоція миру та добробуту в цьому маленькому куточку світу. Ч поділилася цією ідеєю з Проф. Станіславом Запасником, який підтримав мою ідею і погодився стати одним із засновників нашого товариства. Щоб створити такого роду організацію (також є інші форми самоорганізації, напр. фундація), потрібна підтримка 15-ти осіб, які б виразили бажання закладення організації. Що нам це дає?


Перш за все, ним є посвідчення, уповноваження нашої діяльності!


“В практиці, дане посвідчення означає те, що відповідне суспільство вважає цю інституцію за офіційно визнану і, як внаслідок, вона отримує фактичне визнання та в силі підпорядковувати (так зв. виконувальне право, ніхто не підважує влади)” (1).


Існує кілька видів самоорганізації: громадські ініціативи; громадські організації; суспільні рухи та третій сектор (2). „Суспільна Самоорганізація - це самостійна організація локального суспільства з ціллю розв'язання проблем та заспокоєння своїх потреб. Істотою самоорганізації є початковий суспільний рух, завданням якого є дії для спільного добра” (3).


Кожна громадська організація має свій статус, в якому, між іншим, окреслює цілі та специфіку дій. “В доброму статуті повинні знаходитися такі записи, які дозволять ефективно діяти товариству. Також, статут мусить згоджуватися з правом. Якщо буде зле написаним, можуть виникнути проблеми в щоденній праці організації” (4).


Я пам'ятаю часи, коли почала збирати документи, щоб зареєструвати наше товариство в КРС (KRS). На перший погляд, це видається досить складною та заплутаною процедурою. Проте, я вирішила скористатися з порад досвідченого юриста. Скільки це мені коштувало? Нічого! Я звернулася до організації NGO.pl, де було надано мені таку допомогу.


Шукайте безкоштовних юристів, які є в стані допомогти Вам у зібранні документів!


Правильно зібрані документи дозволяють уникнути проблем з реєстрацією організації в КРС (KRS). Що важливо!


Пам'ятайте, що Ваша організація, як офіційне угрупування, вхидить в житття від моменту закладення, а не реєстрації! Тут важливою є воля фундаторів.


Створюючи організацію, потрібно пам'ятати, що всі зміни у документі підтвердження особи (карта тимчасового перебування) осіб, що керуюють організацією, треба зголошувати в РКС (KRS). Для цього, якщо іноземці мають за мету закласти товариство, нехай запрошуюють поляків, щоб стали його фундаторами.


На даний час, в Польщі існує понад 72 тис. зареєстрованих товариств (5). Вважається, що, на даний час, існує криза товариств. На мою думку, однією з причин є брак часу на започаткування проектів, що відповідають нашим духовним потребам. Адже, не завжди в замін на реалізацію нашої пасії, отримуємо фінансову нагороду. Часто працюємо харитативно. Вважаю, що, закладаючи товариство, мусимо мати такі важливі вміння, як:

  1. Талант в керівуванні товариством;
  2. Креативність, якою можна “заразити” групу осіб;
  3. Щира віра у те, що робиться;
  4. Терпеливість та поступові дії;
  5. Опрацювання проектів на конкретні теми;
  6. Інтеграція з іншими товариствами, які реалізуюють подібні дії;
  7. Закладення інтернет-сторінки або сторінки на ФБ;
  8. Обмін інформацією про товариство з іншими організаціями;
  9. Створення мейлінгу осіб, які підтримують Ваші цілі;
  10. Пошуки фінансових дотацій Євросоюзу, оскільки ЄС щороку оголошує тисячі конкурсів.


Щоб появитися на так званому ринку громадьских організацій, потрібно також пам'ятати, що не варто повторювати ідей інших товариств. Такі дії ні до чого не приведуть: ні до успіху, ні до задоволення. Власне цілий сенс полягає на тому щоб започаткувати щось цікавого і не звичайного, заініціювати суспільні заходи і дії, які зацікавлять польську і міжнародну спільноту.


Цікавинка, за “Творення громадянського суспільства” після 1989 r. у Польщі zostało w Polsce стали відподальні люди і організації, які творять так званий третій сектор. To NGO (non-governmental organizations, громадські організації) повинні давати приклад, які потрібно творити демократичні процедури, задіювати суспільство, творити стосунки основані на довірі.” (6). Здається, що лідери країн колишнього Радянського Союзу, які опинилися в Польщі, повинні спробувати своїх сил в творенні в даній країні організацій, щоб пізніше використавши досвід, розвивати громадянське суспільство в своїх країнах. Тому що, “Громадянське суспільство" має силу діяти незалежно від урядових структур. Незалежність не повинна означати конкуренції з суспільства з владою, яка появляється зазвичай в країнах, де політичний устрій є суперечний з волею більшості громадян. Основною характеристикою громадянського суспільства є свідомість його членів, потреб які має спільнота і прагнення до заспокоєння даних потреб, тобто зацікавлення суспільними справами а також почуття відповідальності за її добро” (7).


На даний момент наша організація “Дім Кавказький в Польщі” реалізує свій найважливіший проект, а саме – публікація міжнародного наукового видання “Новий Прометей”. Наша організація має прихильників не тільки у Польщі а також в країнах південного кавказу та західної Європи. Маю надію що в майбутньому, будемо мати змогу реалізувати більше проєктів в рамках статутної діяльності нашої організації.



Бібліографія:

1) Дивись: http://pl.wikipedia.org/wiki/Legitymizacja
2) Дивися: http://mfiles.pl/pl/index.php/Samoorganizacja
3) A. Хейда, Б. Козловська, Простір для мешканців з ініціативою, Варшава 2010, s. 10
https://www.biblioteki.org/repository/PLIKI/DOKUMENTY/PODRECZNIKI/Specjalistyczne/Przestrzen_dla_mieszkancow_z_inicjatywa.pdf
4) Дивись: http://poradnik.ngo.pl/x/370401
5) Дивися: http://osektorze.ngo.pl/wiadomosc/990349.html
6) Пора на зміни - самостійне суспільство, http://iluminaci.com/ads/pora-na-zmiany-czyli-samoorganizujace-sie-spoleczenstwo/
7) Дивись: http://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:vtWR6WTExlYJ:pu.i.wp.pl/k,NDYzNDcxMTUsNzA3ODA0,f,2.Spoleczenstwo_obywatelskie.doc+&cd=8&hl=pl&ct=clnk&gl=pl


Коментувати

Оголошення
Новини
Архів

Projekt ‘MIEJSKI SYSTEM INFORMACYJNY I AKTYWIZACYJNY DLA MIGRANTÓW’ jest współfinansowany z Programu Krajowego Funduszu Azylu, Migracji i Integracji oraz budżetu państwa. Wyłączna odpowiedzialność spoczywa na autorze. Komisja Europejska nie ponosi odpowiedzialności za sposób wykorzystania udostępnionych informacji.

Projekt LOKALNE MIĘDZYSEKTOROWE POLITYKI NA RZECZ INTEGRACJI IMIGRANTÓW realizowany był w ramach programu Obywatele dla Demokracji, finansowanego z Funduszy EOG.

Projekt LOKALNE POLITYKI MIGRACYJNE - MIĘDZYNARODOWA WYMIANA DOŚWIADCZEŃ W ZARZĄDZANIU MIGRACJAMI W MIASTACH był współfinansowany ze środków Unii Europejskiej w ramach Europejskiego Funduszu na rzecz Integracji Obywateli Państw Trzecich oraz budżetu państwa. Wyłączna odpowiedzialność spoczywa na autorze. Komisja Europejska nie ponosi odpowiedzialności za sposób wykorzystania udostępnionych informacji.

Projekt LOKALNE MIĘDZYSEKTOROWE POLITYKI NA RZECZ INTEGRACJI IMIGRANTÓW był współfinansowany ze środków Unii Europejskiej w ramach Europejskiego Funduszu na rzecz Integracji Obywateli Państw Trzecich oraz budżetu państwa. Wyłączna odpowiedzialność spoczywa na autorze. Komisja Europejska nie ponosi odpowiedzialności za sposób wykorzystania udostępnionych informacji.

Projekt ‘WARSZAWSKIE CENTRUM WIELOKULTUROWE’ był współfinansowany ze środków Unii Europejskiej w ramach Europejskiego Funduszu na rzecz Integracji Obywateli Państw Trzecich oraz budżetu państwa. Wyłączna odpowiedzialność spoczywa na autorze. Komisja Europejska nie ponosi odpowiedzialności za sposób wykorzystania udostępnionych informacji.

LOKALNE MIĘDZYSEKTOROWE POLITYKI NA RZECZ INTEGRACJI IMIGRANTÓW Projekt realizowany był przy wsparciu Szwajcarii w ramach szwajcarskiego programu współpracy z nowymi krajami członkowskimi Unii Europejskiej.