Додав: |
Оновлення: |
Mamadou Diouf

Wokalista i dziennikarz pochodzący z Senegalu i mieszkający w Polsce, z wykształcenia lekarz weterynarii, śpiewa w języku wolof, po polsku i francusku. Współpracował między innymi z Voo Voo, np. na płycie Zapłacono oraz zespołem Tam Tam Project. Współtworzy senegalski zespół Djolof-Man, czyli trio w składzie: Pako Sarr, Mamadou Diouf, Mohamed M'bow (djembe , gitara i wokal). Związany z Afryka.org - portalem działającym na rzecz poprawy wizerunku Afryki. Mamadou jest także korespondentem portalu Kontynent Warszawa - informującego o różnorodnych przejawach wielokulturowości w Warszawie.

Мігранти та розвиток

 

Коли ми порушуємо тему міграції, зосереджуємося на двох речах. Що приймаюче суспільство, як господар, може зробити на користь інтеграції прибулих. По-друге, що повинні робити самі мігранти, щоб їх прийняття відбулося без конфліктів.
Сьогодні хочу нав'язати до очікувань, зовсім з іншої сторони. Зі сторони родин самих мігрантів. Чого очікує родина, яка найчастіше фінансує виїзд, про що думають ті, які залишилися в так званих країнах третього сорту.
Що роблять мігранти, щоб допомогти в розвитку місць народження. Тема міграції і розвитку в загальному не піднімається в Польщі.


Чи є легальною, чи ні, (непостійна) міграція є причиною прогресу, розвитку країн третього сорту. Ці люди є акторами розвитку. Солідарного розвитку. Ініціюють вони проекти на користь розвитку власних сіл чи регіонів. Найчастіше, такими є проекти, що скеровуються до тих місць, забутих головною владою, де немає медичного пункту або щколи.

Міграція є потенційним мотором росту і розвитку для всіх заангажованих сторін - приймаючих країн, країн походження і самих мігрантів. Для приймаючого суспільства користі є очевидними: безкоштовне омолодження робочої сили, орендування таких секторів як сільське господарство та послуги, важливий вклад до системи суспільного захисту, відповідь на очікування галузі новіших технологій. Для країн походження мігрантів, їх перекази є позитивним капітальним вкладом на місці (як і грощові перекази, так і інвестиційні) через трансфер технологій і компетенцій.

 

Новий погляд на допомогу в розвитку


З ширшого пункту бачення, проекти мігрантів у своїх країнах походження звертаються і до влади тих країн, і до помічних міжнародних організацій, і до урядів країн ЄС, які вже роками „допомагають” гуманітарно або в розвитку. Для країн Африки це є новим напрямком, альтернативою для старої, необов'язково ефективної офіційної публічної зовнішньої допомоги в розвитку. Часто читаю, що від понад пів віку в Африку надходили міліарди доларів. Логічно виникає питання: коли це закінчиться? Важко відповісти на це питання. Особа, що задає питання, може вдавати дурня – і не враховувати всіх аспектів цієї допомоги. Не задає собі питання, який процент цих міліардів потрапляє до фермера, заводчика чи звичайного мешканця якого небудь села в країнах, що отримують допомогу. Скільки є таких посередників - фірм країни, що надає допомогу – заангажованих в реалізацію цих проектів. Одним словом, під час реалізації цих завдань, скільки грошей повертається - різними шляхами - (купівлі техніки, працевлаштування дослідницьких центрів чи центрів проєктування, різного роду матеріалів), скільки речей потребуюча країна мусить купити або запасти виключно для фірм країни-спонсора допомоги.

З Франції, Бельгії, Італії, Іспанії, Польщі чи Америки, мігрант з Сенегалу допомагає родині в багатьох справах: засоби для щоденного життя, здоров'я, школа, похорон, хрещення... Найважливішою річчю для їх родин є, власне, цей грошовий переказ. Його швидкість і простота. Money Gram чи популярна в Польщі фірма Western Union, яка має в Сенегалі 6 тис. пунктів обслуги! Цим є слоган тієї останньої: „Долучись до грона клієнтів, які вже понад 150 років довіряють нам свої гроші, щоб ми переказували їх до їхніх найближших”. Виплата грошей можлива в понад 200 країнах і територіях на світі. Для мігрантів, попри високі проценти, ця форма є не до порівняння. Дякуючи цьому, щороку, до різних африканських країн доходить готівка, яка багаторазово перевищує так звану допомогу для розвитку багатої півночі. Ця добра практика мігрантів повинна надихати світових виробників до змін заржавілих, а часом і аморальних підходів до співпраці з біднішими країнами.

 

Між мігрантами і їхніми селами


Цей фінансовий обсяг може бути уколом для сільських ощадних кас та кредитів. Дякуючи переказам до сімей або на техніку, але також з ціллю запевнення засобів na pożyczki для місцевих позичальників. Мігранти колись обмежувалися до цих сімейних відносин і до фінансування сільських інфраструктур (були засновниками або спонсорами будівництва клінік, мечетів, шкіл…). Промували менш продуктивну модель розвитку, що запевнювало їм престиж в очах мешканців села. Сьогодні все виглядає інакше. Виникнення формальних організацій на користь розвитку товариства, нові фірми фінансування змінюють відносини мігрантів зі своїми селами. Сільські організації є більш заангажованими. Мігранти стають кредитодавцями. Нажаль, більше є проектів в містах, в основному в нерухомості і транспорті, які є прибутковими секторами.

Приблизно 30% переказів, отриманих за посередництвом послуг трансферу грошей походить від рідних, 20% від тата або мами, їхніх батьків і 14% від чоловіка або жінки. Поза колом родини, грошовий трансфер також практикується в місці праці з висиланням грошей за допомогою колегів, або навіть клієнтів.

Крім фінансових переказів, всередині Сенегалу значні перекази з Франції, Італії, Іспанії та Америки є помітними. В самій Африці, країни такі як Габон, Малі та Марокко, є також важливим джерелом грошових переказів. Просто сенегальці є правдивими кочівниками. Так насправді, хто ними не є? І де на світі немає наших поляк?

Перекази, справді, мають потенціал для позитивних змін у країнах походження мігрантів. Їх значення є великим, коли порівняти їх із офіційною допомогою в цілях розвитку. Підвищення цінності досвіду мігрантів, які повертаються до країн походження - це зовсім інша розмова, що важлива в контексті програм чи проектів в цілях розвитку країн третього сорту. Думаю, що роль мігрантів у розвитку їхньої країни походження, завдяки досвіду з перебування у розвинутих країнах, завдяки компетенціям, фінансових переказів зростатиме. Йдеться тут, перш за все, про ефективність. Відомо, що людина інакше підходить до „допомоги”, яка скерована до власної родини чи знайомих.

Варто прочитати наступне > Mamadou Diouf

Не піддатися бар'єрам

Для кожного, хто подорожує, якою є перша бар'єра, коли він прибуває до нового міста. Відомо, що нею, звичайно, є місцева мова!

Жодною приємністю для дорослого не стане можливість раптом рпинитися німим, з приводу мовної бар'єри. Зараз є час на загадку: універсальна мова, не англійська мова, і не есперанто. Що це за мова? Відповіддю є: мова тіла - рук та обличчя, тобто гестикуляція. Вона, напевно, допоможе в деяких ситуаціях. Нажаль, вона не надається до вираження більш докладних питань, але й життєвих потреб, або приземлених справ. Правду кажучи, не зумів би, як новоприбулий мігрант, задати питання полякові: „де є Управління до Справ Іноземців, бо закінчується моя тижнева віза”.
Мова - це базовий засіб, не лише інтеграційний.

Детальніше >

Коментувати

Оголошення
Новини
Архів

Projekt ‘MIEJSKI SYSTEM INFORMACYJNY I AKTYWIZACYJNY DLA MIGRANTÓW’ jest współfinansowany z Programu Krajowego Funduszu Azylu, Migracji i Integracji oraz budżetu państwa. Wyłączna odpowiedzialność spoczywa na autorze. Komisja Europejska nie ponosi odpowiedzialności za sposób wykorzystania udostępnionych informacji.

Projekt LOKALNE MIĘDZYSEKTOROWE POLITYKI NA RZECZ INTEGRACJI IMIGRANTÓW realizowany był w ramach programu Obywatele dla Demokracji, finansowanego z Funduszy EOG.

Projekt LOKALNE POLITYKI MIGRACYJNE - MIĘDZYNARODOWA WYMIANA DOŚWIADCZEŃ W ZARZĄDZANIU MIGRACJAMI W MIASTACH był współfinansowany ze środków Unii Europejskiej w ramach Europejskiego Funduszu na rzecz Integracji Obywateli Państw Trzecich oraz budżetu państwa. Wyłączna odpowiedzialność spoczywa na autorze. Komisja Europejska nie ponosi odpowiedzialności za sposób wykorzystania udostępnionych informacji.

Projekt LOKALNE MIĘDZYSEKTOROWE POLITYKI NA RZECZ INTEGRACJI IMIGRANTÓW był współfinansowany ze środków Unii Europejskiej w ramach Europejskiego Funduszu na rzecz Integracji Obywateli Państw Trzecich oraz budżetu państwa. Wyłączna odpowiedzialność spoczywa na autorze. Komisja Europejska nie ponosi odpowiedzialności za sposób wykorzystania udostępnionych informacji.

Projekt ‘WARSZAWSKIE CENTRUM WIELOKULTUROWE’ był współfinansowany ze środków Unii Europejskiej w ramach Europejskiego Funduszu na rzecz Integracji Obywateli Państw Trzecich oraz budżetu państwa. Wyłączna odpowiedzialność spoczywa na autorze. Komisja Europejska nie ponosi odpowiedzialności za sposób wykorzystania udostępnionych informacji.

LOKALNE MIĘDZYSEKTOROWE POLITYKI NA RZECZ INTEGRACJI IMIGRANTÓW Projekt realizowany był przy wsparciu Szwajcarii w ramach szwajcarskiego programu współpracy z nowymi krajami członkowskimi Unii Europejskiej.