Додав: |
Оновлення: |

Біженці в Польщі - вступ

Біженці - це іноземці, які з причин переслідування з причин раси, релігії, національності, політичних переконань або приналежності до відповідної суспільної групи змушені були втекти зі своєї країни походження. Припускається, що на світі є 45,2 мільйонів біженців, а, майже, їх уламок потрапляє до Польщі (щороку про статус біженця стараються, в середньому, 10 тисяч осіб). У порівнянні до країн Західньої Європи, в Польщі існує досить коротка традиція зінституціоналізованого системи захисту біженців. Влада Польщі підписала міжнародну Женевську Конвенцію, що дотичить статусу біженців лише в 1991 році. Це було пов'язане із політично-ідеологічними поглядами, якими керувалася польська влада за часів PRL. Женевська Конвенція, ухвалена в 1951 році, а також Управління Високого Комісара ООН до справ Біженців трактувалися як інструменти холодної війни. Також, Польша не піднімала питання на тему захисту біженців з того приводу, що це ми більше були країною, що генерувала біженців (політичне біженство) ніж їх приймаючою. В часах Польської Народної Республіки організацією, що надавала тимчасову допомогу біженцям, був Польський Червоний Хрест. Тепер, на основі цілком створеної системи охорони біженців інституцією, яка безпосередньо відповідальна за систему охорони біженців, є Управління до Справ Іноземців. До основних завдань Управління є розглядання заяв-внесків про надання статусу біженця, а також decyzja про його признання. До форм міжнародної охорони, яку може отримати біженець в Польщі, зараховуються статус біженця, додатковий захист, толерований побут і азиль (цей останній надається з політичних причин і належить до рідкості). Особи, які обіймаються найвижчою формою захисту, тобто статусом біженця, отримують так званий женевський паспорт, який надає право до вільного пересування країнами Європейської Унії.

В Польщі заяву про статус біженця складають тисячі іноземців. В 2013 році про захист виступило близько 15 тисяч осіб. Найбільшою групою заявників протягос останніх років становлять громадяни Росії (в основному чеченці) грузини, вірмени, казахи, сирійці, афганці i єгиптяни. Більшість przybyszów починають старатися про признання статусу біженця в одному з польських перетинів кордонів – наземним або повітряним. Після вступного прослуховування і складеної заяви-внеску про статус біженця дорога іноземця веде до рецепційного центру в Лісній Підкові під Варшавою або в Білій Подлясці, де здійснюються докладні медичні обстеження. Якщо стан здоров'я іноземця не викликає неспокою, приходить час на пакування валізи і виїзд до одного з кільканадцяти центрів для біженців, що знаходяться по цілій Польщі. Після проведення так званого статутового виїзду, під час якого детально встановлюються причини виїзду іноземця з країни походження, рішення у справі надання статусу біженця повинна наступити протягом пів року. Зазвичай, однак, процедура продовжується ще на рік, а навіть і більше. Протягом цього часу іноземець перебуває в осередку для біженців, або на заяву зацікавленого – виплачується йому щомісячна допомога висотою 750 злотих, в рамках яких іноземець мусить себе забезпечити (оплатити помешкання, харчування і т.п.). Згідно закону про іноземців особа, що старається про статус біженця в Польщі, має право до праці по пів року від початку процедури для біженців. Іноземці, які отримали позитивне рішення у справі статусу біженця або додаткової охорони, підлягають Індивідуальній Інтеграційній Програмі, в рамках якої мають обов'зок навчання польської мови, активного пошуку праці (після реєстрації в Urzędzie Pracy). Кожен учасник програми отримує допомогу в розмірі 446-1175 злотих на місяць на особу. Іноземці, які отримали одну з форм міжнародного захисту в Польщі, мають обов'язок вироблення карти побуту, яка від тої пори буде їм служити як документ засвідчення особи.

Детальні інформації, що стосуються процедури надання статусу біженця в Польші, можна знайти на сторінці:
лінк до сторінки інфо мігратора?

Коментувати

Projekt ‘MIEJSKI SYSTEM INFORMACYJNY I AKTYWIZACYJNY DLA MIGRANTÓW’ jest współfinansowany z Programu Krajowego Funduszu Azylu, Migracji i Integracji oraz budżetu państwa. Wyłączna odpowiedzialność spoczywa na autorze. Komisja Europejska nie ponosi odpowiedzialności za sposób wykorzystania udostępnionych informacji.

Projekt LOKALNE MIĘDZYSEKTOROWE POLITYKI NA RZECZ INTEGRACJI IMIGRANTÓW realizowany był w ramach programu Obywatele dla Demokracji, finansowanego z Funduszy EOG.

Projekt LOKALNE POLITYKI MIGRACYJNE - MIĘDZYNARODOWA WYMIANA DOŚWIADCZEŃ W ZARZĄDZANIU MIGRACJAMI W MIASTACH był współfinansowany ze środków Unii Europejskiej w ramach Europejskiego Funduszu na rzecz Integracji Obywateli Państw Trzecich oraz budżetu państwa. Wyłączna odpowiedzialność spoczywa na autorze. Komisja Europejska nie ponosi odpowiedzialności za sposób wykorzystania udostępnionych informacji.

Projekt LOKALNE MIĘDZYSEKTOROWE POLITYKI NA RZECZ INTEGRACJI IMIGRANTÓW był współfinansowany ze środków Unii Europejskiej w ramach Europejskiego Funduszu na rzecz Integracji Obywateli Państw Trzecich oraz budżetu państwa. Wyłączna odpowiedzialność spoczywa na autorze. Komisja Europejska nie ponosi odpowiedzialności za sposób wykorzystania udostępnionych informacji.

Projekt ‘WARSZAWSKIE CENTRUM WIELOKULTUROWE’ był współfinansowany ze środków Unii Europejskiej w ramach Europejskiego Funduszu na rzecz Integracji Obywateli Państw Trzecich oraz budżetu państwa. Wyłączna odpowiedzialność spoczywa na autorze. Komisja Europejska nie ponosi odpowiedzialności za sposób wykorzystania udostępnionych informacji.

LOKALNE MIĘDZYSEKTOROWE POLITYKI NA RZECZ INTEGRACJI IMIGRANTÓW Projekt realizowany był przy wsparciu Szwajcarii w ramach szwajcarskiego programu współpracy z nowymi krajami członkowskimi Unii Europejskiej.